Типи й особливості відтворення населення в різних групах країн

Аналіз динаміки чисельності населення миру показує, що в більшості європейських країн, а також у країнах Північної Америки в XIX і XX сторіччях рівень смертності населення знизився. В інших державах миру помітне зниження смертності населення почалося лише після розпаду колоніальної системи, тобто головним чином після Другої світової війни. Передумовами зниження смертності були:

♦  загальне підвищення життєвого рівня населення;

♦  поліпшення медичного обслуговування;

♦  проведення профілактичних заходів щодо попередження хвороб, у першу чергу інфекцій.

Таким чином, можна вказати на два характерних типи демографічного переходу до нового типу відтворення:

♦  «класичний», або європейський, тип: перехід від високих рівнів смертності й народжуваності до низького відбувається протягом тривалого часу, причому коефіцієнт народжуваності в більшості випадків перевищує коефіцієнт смертності на величину істотно менше 10%, що веде до вповільнення приросту чисельності населення;

♦  «сучасний» тип: зниження загального коефіцієнта смертності за більше короткі, чим у першому випадку, строки до рівня приблизно 10% при стабілізації або підвищенні значного по величині коефіцієнта народжуваності.

Таке співвідношення рівнів народжуваності й смертності означає швидкий ріст населення: подвоєння його чисельності за період близько 20 років. Заходу щодо регулювання рівня народжуваності в деяких країнах сприяють його зниженню.

Окремі країни характеризуються численними особливостями цих процесів, які часто ускладнюють завдання їхньої класифікації. У цілому країни, що розвиваються, можна віднести до «сучасного» типу демографічного відтворення.

Для ряду країн, що розвиваються, характерні дуже низькі загальні коефіцієнти смертності через «молодий» вікової структури. У той же час рівень половозрастных показників смертності вище, ніж в економічно розвинених країнах Заходу.

Разом з тим іноді проявляється специфічний тип відтворення, коли смертність починає перевищувати народжуваність, a результатом стає коефіцієнт природного руху населення зі знаком мінус (тобто відбувається природне скорочення населення - депопуляция). Тенденції такого роду чітко проявляються в сучасній Росії. Так, якщо з 1983 по 11987 р. щорічне число народжених у Росії досягало 2,5 млн. чоловік, то з 1988 по 1993 р. це число скоротилося до 1,4 млн. чоловік. У підсумку перевищення числа померлих над числом народжених у РФ в 1992 р. склало 220 тис., в 1993 р. - 737,7 тис., а в 1994 р. - 920,2 тис. чоловік. Якщо в 1992 р. середньорічна чисельність населення Росії становила 148,3 млн. чоловік, то вже в 1996 р. вона скоротилася до 147,5 млн. чоловік. За попередніми оцінками дані переписи населення Росії в 2002 р. загальна чисельність населення країни становила близько 145 млн. чоловік.